Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Слушай, бро, я могу тебе рассказать, как у меня было с кодом. Помнишь, я тебе говорил про закладки? Вот так я и нашел координаты парня, который продавал мне эту дичь. Сказал, что у него самый крутой код, и я повелся. Даже не подозревал, что меня ждет.
Встретились мы в парке, недалеко от дурдома. Я же санитар там работал, взял на себя роль крутого парня, чтобы девочки догоняться было легче. И вроде все казалось норм, покупка прошла гладко. Кинул парнишка в руки пачку кода, а я отдал ему кэш. Мы дружно пошли каждый своей дорогой, но я уже предчувствовал, что с этим кодом может быть не так просто.
Взял я домой эту таблу кода и думал, что будет кайф. Но когда пришло время попробовать, ничего особенного не произошло. Просто легкий прилив энергии и все. Я был разочарован, ведь ожидал чего-то большего. Но решил не сдаваться, а догоняться.
Следующую таблу я взял на работе в дурдоме. Там полно наркоманов, так что закладку не было сложно найти. Долго думал, как легально провести это дело. И вот, нашел умную мысль. Решил сделать вид, что у меня боль в животе, и сказал, что мне срочно нужно таблетки. Сестра, располагая координатами таблеток, и не подозревая о моих истинных целях, выдала мне нужное количество.
Этот раз код "зацепил". Я почувствовал жесткое прикольное состояние. Все вокруг стало ярче, а время замедлилось. Я в таком восторге от этого лайтового кода, что накатило параноидальное настроение, и я начал подозревать, что меня преследуют. Даже в дурдоме, где я работал.
Со временем, я все больше и больше тянулся к коду и другим наркотикам. Знаешь, трава стала для меня рутиной. Я уже не получал такого кайфа от нее, как раньше. И начал искать другие способы испытать подобное ощущение. Открыл для себя поппер, и это стало моим новым хобби.
Более тяжелые наркотики, вроде героина, меня не прельщали. Я понимал, что это ловушка, от которой трудно вырваться. И я не хотел становиться полностью зависимым.
Но со временем, код перестал давать мне тот самый кайф. Я все больше и больше догонялся, чтобы достичь того же эффекта. Мое тело привыкло к дозе, которой на первых порах хватало. А теперь нужно было все больше и больше кода, чтобы ощутить то, что мне нужно.
Моя жизнь стала сплошным круговоротом - работа в дурдоме, где меня окружали пациенты с проблемами, которые я сам создал, и постоянный поиск новых координат для закладок. Все это было проклятием, из которого я не мог выбраться.
Бро, я рассказал тебе правду о своем опыте с кодом и работой в дурдоме. И путь обратно очень труден, если не невозможен.
